Кафедра конструкції літальних апаратів
Історія кафедри конструкції літальних апаратів починається з 1932 р., коли у Київському машинобудівному інституті (КМБІ) була створена кафедра конструкції і будівельної механіки літака. У 1933 р. на базі авіаційного факультету КМБІ було засновано Київський авіаційний інститут (КАІ), в склад якого ввійшла і кафедра конструкції і будівельної механіки літака. У 1935 р. організована кафедра конструкції літаків.
У 1941 році, з початком Великої Вітчизняної війни, Київський авіаційний інститут, який вже мав назву Київський інститут цивільного повітряного флоту, був евакуйований у Казахстан, м. Актюбінськ.
29 січня 1947 року було прийнято постанову Ради Міністрів СРСР про поновлення діяльності Київського інституту ЦПФ, в складі якого у 1947 році була організована кафедра аеромеханіки і конструкції літаків. Кафедра мала невелику кількість учбових приміщень, в яких розміщувалися аеродинамічна лабораторія і класи літаків По-2 і Лі-2, а на учбовому аеродромі базувалися літаки По-2, Лі-2, Сі-47, а пізніше ІЛ-12.
У 1955 р. на посаду завідувача кафедри був запрошений Лауреат Державної премії, доктор технічних наук, професор Т.М.Башта. Цей період розвитку кафедри характерний інтенсивним оснащенням новою авіаційною технікою і розширенням кафедральних наукових досліджень.
У 1958 році зі складу кафедри аеромеханіки і конструкції літаків була виділена кафедра конструкції і міцності літальних апаратів (КіМЛА).
З 1962 р. до 1976 р. кафедрою керував професор, доктор технічних наук Ж.С.Черненко. Цей період розвитку кафедри характерний розширенням науково-дослідної роботи на кафедрі і підготовкою наукових кадрів вищої кваліфікації. За цей час співробітниками кафедри було захищено 2 докторські і 11 кандидатських дисертацій. У 1970 році була створена галузева науково-дослідна лабораторія надійності паливних систем. Закінчено проектування і почато будівництво ангарного корпусу кафедри конструкції і міцності літальних апаратів.
У 1966 році силами співробітників кафедри була змонтована, налагоджена і введена у дію термобарокамера з робочим об’ємом 8м3, що дозволяло імітувати політ літака на висотах до 30 км при температурах навколишнього повітря від +100оС до -70оС.
У 1977 році відбулося об’єднання кафедри конструкції і міцності літальних апаратів з кафедрою будівельної механіки. Кафедру очолив доктор технічних наук, професор І.Г.Павлов. Вагомий внесок у розробку технології навчального процесу ангарного корпусу зробив професор Челюканов І.П. Для освоєння майбутніх площ на кафедрі велося проектування нестандартного обладнання для рішення учбових і наукових завдань, розміщення замовлень на його виготовлення в експерементально-виробничій майстерні інституту та в інших підприємствах. Були створені учбові класи літака Ту-134 , літака Ту-154 , літака Іл-86 , літака Іл-76 , літаків Ан-24, Ан-26 , літака Іл-62, вертольоту Мі-8, літака Як-42, літака Як-40.
У 1983 році після введення в експлуатацію ангару почалося оснащення його зразками авіаційної техніки. У розпорядження кафедри було надано два прольоти ангару з розмірами 70 х 60 метрів і висотою зрізу воріт 20м. З урахуванням вимог навчального процесу у травні-червні 1983 року до ангару були доставлені на своїх шасі літак Ан-24 і вертоліт Мі-8, а потім літаки Ту-154 і Як-42. Восени 1983 року було здійснено монтаж літаків Ту-154 і Як-42 в ангарі. Літальні апарати, які знаходяться в ангарі, дозволяють забезпечувати проведення навчального процесу на конкретних зразках авіаційної техніки на високому науково-технічному рівні, а ангарний комплекс є найбільшим в Європі.
Пізніше в ангар було доставлено літак Л-410, два вертольоти Мі-2 і один Ка-26 і МІ-4, а також елементи літака АНТ-7, на основі яких була здійснена його реконструкція
Викладачі кафедри активно брали участь у розробці написання нових монографій, підручників, навчальних посібників і навчально-методичної літератури.
Авторський колектив у складі Гаража В.В., Максютинського П.Ф., Павлова І.Г., Челюканова І.П. за навчальний посібник “Конструкция и прочность воздушных судов” був удостоєний премії Державного комітету СРСР з народної освіти.
Діяльність науково-дослідних лабораторій була спрямована на виконання найважливіших наукових і прикладних завдань, які стоять перед цивільною авіацією.
Під науковим керівництвом професорів і ведучих доцентів кафедри було здійснено підготовку наукових працівників вищої кваліфікації: захищено 38 дисертацій кандидатів технічних наук і 2 докторські дисертації, 12 дисертацій було захищено іноземними громадянами з Індії, Йорданії, Сирії, Болгарії та інших країн, які стали провідними спеціалістами аерокосмічної галузі у своїх країнах. Співробітниками кафедральної лабораторії по забезпеченню промислової чистоти рідинних систем повітряних суден на базі теоретичних досліджень розроблено 18 винаходів і патентів, ряд зразків електроочищувачів і дегідраторів, які знайшли застосування в авіаційній промисловості і цивільній авіації.
На кафедрі створені і працюють кабінети:
- курсового і дипломного проектування з авіаційною технічною бібліотекою;
- мультимедійний клас літаків Ан-140, Ан-148 з програмами для розрахунку літальних апаратів;
- вивчення англійської авіаційної термінології студентами англомовних груп аерокосмічного інституту.
